Вшанування пам’яті українських військовополонених

Ukrainisches Denkmal Rastatt, Ukrainer in Karlsruhe

Вшанування пам’яті українських військовополонених І світової війни

1-го листопада 2020 р. українці Карлсруе підтримали традицію вшанування пам’яті українських військових І світової війни на міському цвинтарі Раштатту. Похмурого недільного ранку об 11-ій годині ми зустрілись біля пам’ятної стели, роботи видатного українського скульптора Михайла Паращука, привяченої українським військовим, які воювали в російській армії під час І світової війни.

Всі, хто вперше побачив цю скульптурну композицію, були вражені роботою майстра. Описуючи його словами пана Василя Блащака, який уже давно цікавиться цим пам‘ятником і з яким ми мали можливість Ukrainisches Denkmal Rastatt. Verein Ukrainer in Karlsruheпоспілкуватися про цю скульптурну композицію у неділю, можна сказати наступне:
Українську ідею у цьому пам’ятнику символізують три образи. В центральній частині – красива жінка з дитиною, це Мати-Україна – матір захисників Вітчизни і дбайлива господиня, берегиня, обабіч два українські солдати – батько і син в українських одностроях зі зброєю на варті – це захисники Батьківщини. Всім трьом скульптурам майстер надав типові українські риси обличчя, жінка зображена з розповсюдженою в ті часи зачіскою: заплетене в косу довге густе волосся кілька разів як вінок огортає голову. На кам’яній стелі монументу викарбувано: “СИНАМ УКРАЇНИ – ЇХ ЗЕМЛЯКИ”, а на цоколі – “DAS UKRAINISCHE EHRENMAL”

Пан Василь Блащак розповів нам також історію спорудження памя’тника та повідомив важливі факти з життя військовополонених табору в м. Раштатт. Нам було цікаво дізнатись про те, що завдяки зусиллям “Cоюзу Визволення України”, наших земляків розміщували в окремих таборах, де була можливість проводити інтенсивну національно-культурну роботу: полонені займались гончарством, продавали свої вироби і таким чином отримували достойний заробіток. Видатний український скульптор i професор Михайло Паращук організував у таборі майстерню, де він і створив пам’ятник українським воїнам, який було тоді встановлено при вході до табору.

Після закриття табору німецька влада задля збереження пам’ятника, перенесла його на головний цвинтар міста Раштатт, поряд із могилами німецьких військових. Відкриття пам’ятника відбулось в жовтні 1918 р., за підтримкою райхсканцлера, принца Макса фон Бадена. Міська влада і нині опікується ним: у підніжжя стели сьогодні лежав свіжий вінок від м. Раштатт з пам’ятними написами на червоно-жовтих стрічках.

Пізніше ми також побували на цвинтарі в передмісті Раштатту Нідербюль. Там ми відвідали могили українських воїнів, які мали стандартні військові гранітні надгробки з написами по три імені з обох боків і з центральною частиною з написом “Hier ruhen die i. Lazarett d. Russenlagers gestorbenen ukrainischen Kriegsgefangenen 1915 – 1917”.

Щиро дякуємо пану Василю Блащаку за те що долучив нас цього року до вшанування пам’яті наших земляків, за цікаву розповідь про створення пам’ятника і про життя в таборі українських військовополонених І світової війни. Цей монумент нагадуватиме нам – сучасним українцям про значення української культури в світі і спонукатиме бути достойними пам’яті наших славних предків-українців.

Текст: Олена Артеменко, з допомогою наробок про пам’ятник пана Василя Блащака
Фото: Олена Артеменко, Наталя Сердюк, Уляна Сенюк, Андрій Храбустовський