Екскурсія нашої суботньої школи до музею під відкритим небом у Шварцвальді

13.05.2023 діти нашої суботньої школи разом з їхніми батьками здійснили щорічну традиційну екскурсію, на цей раз до Шварцвальду. Ми відвідали музей побуту під відкритим небом у Гутах в Шварцвальді, Фогтсбаурнхоф.

Усі дізналися про цікаві особливості побуту в Німеччині. Наприклад, як працювали лісоруби і спускали колоди дерев рікою, як зберігали продукти у погребі, та на даху, що ховали у коморі крім їжі, і чому її будували подалі від хати. Відвідувачі музею мали змогу побачити як колись проводили воду з джерела до дому, як виглядав холодильник 400 років тому, який складався з жолобів, по яких протікає джерельна вода, і холодить посудини з продуктами, які швидко псуються, наприклад молоко…

Порівнювалися традиційні будівлі в Україні і в Шварцвальді. Вони мали відмінності у способах обробки та догляду за фасадами, ми дивувались. В Німеччині хати пропалювали димом, в Україні – вибілювали. В Шварцвальді дерев‘яні хати “консервували” димом, запобігаючи цим поширення шкідливих організмів, таких як комахи і гризуни. Українська хата покривається білим вапном, що надає будівлям свіжий, чистий вигляд. Крім того, вапно є природним антисептиком, який може допомогти запобігти поширенню шкідливих мікроорганізмів на поверхні будівлі.

Музей вразив і людей, що родом з подібної до Гутаха, гірської місцевості у Карпатах. В Шварцвальдi, хати прибудовувaли до гір для оптимізації побуту та життя у важких умовах. Урожай завозити з поля прямо на дах хати. Це полегшувало організацію заготівлі та зберігання зерна та сіна. Завантажуючи врожай вгору, людям не потрібно було піднімати його на велику висоту, що економило час та зусилля. Крім того, розміщення сіна та зерна на даху хати забезпечувало їх захист від вологи та гризунів, що могло підвищити їх тривалість зберігання.

Дивували слідуючі традиції: заможну і бідну дівчину розрізняти за ознаками одягу, зокрема за підшивками на спідниці. Дівчат від молодиць відрізняли згідно кольору помпонів на традиційних жіночих капелюшках, за назвою “болєнхут”. У дівчат вони були червоними, a одружені носили чорні.

На території музею відбувалися декілька весіль. Особливим елементом церемонії одного з них було привітання молодої пари “відьмами” з розами. Цікаво було б більше дізнатися про таку традицію. Нашим дітям подобалось спостерігати, а декого ці жахливі маски спочатку і налякали.

Крім того учасники екскурсії дізналися, як люди спали на солом’яних матрацах, нашим малюкам такі ліжечка дуже сподобались. Вразило учнів як гріли свої ніжки пастушки, які не мали взуття, i грілися в теплому калі корів. Це викликало багато змішаних з огидою посмішок у дітей, які звикли до комфорту і не уявляють, як важко жилося у давнину. Деякі речі були дуже знайомі старшому поколінню нашої групи. Музейне знараддя праці німців все ще можна побачити в селах України. Побачивши стару шкільну кімнату, деякі із наших бабусь казали: “я сама ще за такою партаю в школі сиділа”. Наші діти відвідали і навіть погодували свійських тварин, спробували на моделі як то доїти корову, полазили в лабіринті де шукали диких лісових тварин. Батьки писали, що „Все це залишило багато вражень!“

Наша екскурсія завершилася захоплюючим майстер-класом. Діти самостійно збивали масло з вершків і наповнювали ним дерев’яні формочки, при допомозі яких масло серверувалося з вишуканими візерунками. Свіжо випечений у печі хліб розносив неймовірний аромат, діти мастили його збитим маслом, посипали сіллю та приправляли свіжою цибулькою шніт, усе це запивалося свіжою пахтою. Це було дійсно смачно! Батьки, які спостерігали за процесом, з нетерпінням чекали своєї черги, щоб спробувати ці чудові смаколики. На щастя усім вистачило. Декілька дітей відразу попросили батьків повторити виробництво масла дома, а Тарасик попросив купити йому маслобитку…

Шановні спонсори нашої суботньої школи та всі, хто надає нам підтримку, ми хочемо Вам щиро подякувати. Ваша допомога дозволяє нам створити навколишнє середовище, де діти можуть розкривати свій потенціал, організовувати цікаві екскурсії та заходи, а також забезпечувати дітям необхідні матеріали. Ми цінуємо Вашу щедрість і відданість нашій школі. Без Вас це все було б неможливо. Дякуємо, що допомагаєте нам створювати незабутні досвіди для наших дітей і сприяєте їхньому особистісному зростанню.
З повагою,
Батьківський комітет нашої суботньої школи в м. Карлсруе.