Історія успіху швейного виробництва в м. Косів

На початку війни всі кинулись до волонтерської праці, енергії і завзяття було багато. У нас, ГО “Туристична Асоціація Гуцулія” вже був досвід з 2014р., саме з того часу ми волонтерили об’єднавшись в громадській ініціативі “Свій за Свого”. Було чітке розуміння обмеженості наших ресурсів і, виходячи з цього, мали переконання, що якщо щось робимо, то тільки максимально ефективно і за потребою. На початку війни було багато ініціатив, які на дарма використовували ті обмежені ресурси, які можна було залучити в нашій околиці, в основному це пожертви жителів міста, а також нечисельних небайдужих земляків, які на той час перебували за кордоном.

Розуміючи, що війна буде довготривалою, прийняли рішення створити невеличке швейне тилове виробництво під потреби військового стану. Мова йшла про виробництво під держзамовлення, або субпідряду по такому ж замовленню. На початку війни до Косова почали прибувати біженці з тих частин України, де відбувались військові дії. Ще одна сторона нашої ініціативи це створити робочі місця для місцевих, а також переселенців. Перші кроки були зроблені з нашими Закарпатськими партнерами ГО “Закарпатська спілка місцевого розвитку” с. Нижнє Селище, Хустського району, голова організації Петро Пригара. Вони підтримали нашу ідею започаткування швейного виробництва і через свої зв’язки у Франції знайшли і доправили до Косова дві швейні машини. У перші місяці війни в Україні був тотальний дефіцит на матеріали для пошиття. За місяць до війни, як згодом з’ясувалось, російський бізнес викупив всі партії наявного матеріалу кордура, оксфорд, а також спеціалізовану форнітуру. В тій ситуації нашим другим щастям було допомога від громадянки Німеччини українки за походженням Ketrin Gerz. Власне під нашу ідею пошиття чогось корисного Вона була готова передати якісний матеріал Cordura 1100D.

Відкритим залишалось питання, а що саме шити? В той час ми шукали для наших друзів військових силову станцію для енергетичного забезпечення в польових умовах системи Starlink. В процесі пошуків оптимального варіанту познайомились з молодою командою з Івано-Франківська, які на той час мали власну розробку такої станції, у якої були найкраще співвідношення на ринку: ціна-потужність-якість. Таку станцію ми придбали для наших хлопців. Єдиний мінус був відсутність сумки для транспортування. Власне ми і запропонували створити такий продукт. Після погодження всіх деталей взялись за організацію і налагодження виробництва. З поміж трьох кандидатів, обрали маленький швейний цех Ірини Фаїк. На той час, Вона разом зі своїми дівчатами, за власні кошти шили досить якісні тактичні аптечки для військових медиків. Ще одним фактором під час обрання кандидата на пошиття сумок для станцій було те, що в команді Іри були біженки з зони бойових дій. Шили вони і кошти за роботу не отримували. Ми розуміли що так довго тривати не може, одного інтузіазму і обмежених ресурсів з сімейних бюджетів не вистачить на тривалий час. Зірки зійшлись ми знайшли порозуміння, Ірина розробили макет сумки виготовила пробні зразки які виробники станцій визнали найкращими (на той час вже були і інші претенденти на пошиття таких сумок).

Все пішло, ми передали швейні машини для цеху Ірини в безоплатне користування, а також матеріал в кількості трьох рулонів загальною довжиною 150м., робота закипіла. Почали робити якісний затребуваний продукт, роботу отримали 5 працівників, почали думати про розширення виробництва, придбання нового обладнання, створення нових робочих місць. Та під час війни завжди виникають обставини які треба поборювати. Серйозним викликом стала енергетична криза яка виникла в наслідок масованих обстрілів енергетичної інфраструктури. Деколи на протязі робочої неділі струм подавали не більше трьох годин. Обсяги виготовленої продукції суттєво впали, в той час як запит на пошиття сумок з кожним днем зростав.

Шукаючи вихід з ситуації яка склалась, розуміючи, що кошти для придбання генератора будемо збирати довго, звернулись до наших нових партнерів, а саме Об’єднання українців в Карлсруе. За час війни ми вже мали дуже позитивний досвід співпраці, і отримали і передали дуже багато корисної, якісної і вчасної гуманітарної допомоги. На наше прохання придбати для швейного виробництва електрогенератор отримали позитивну відповідь. Генератор дуже швидко був придбаний, оптимальної потужності і з певними специфічними характеристиками. Власне для швейних машин будь-який генератор не підходить, для запуску і роботи електро двигунів потрібно чистий синус. Зазвичай звиклі генератори видають модифікований синус.

Отож дякуючи нашим друзям з Карлсруе Німеччина ми отримали друге дихання і вийшли знову на повну потужність.
Сердечно дякуємо за довіру і таку суттєву допомогу, весь колектив швейного цеху, його засновниця Ірина Фаху також приєднується до подяки і тисне Вам, наші друзі, міцно руки.

Разом ми сила непоборна! З Різдвом Христовим і Новим Роком Вас!

Миру, здоров’я і безпеки Вашим родинам! Дякуємо! Слава Україні!

Текст: Ростислав Мартинюк (Голова ГО “Гуцулія”)
Фото & Відео: Ростислав Мартинюк